Біля
сонного під’їзду
каркнув
скреготом залізним
світанковий
чорний ворон.
І
здригнулася трава
на
зарошеному лузі.
І не з
казочки страшної –
а з
нічного коридору
змій
змієвич триголовий
триголосо
прокричав.
Ще
околиця дрімала,
а
покоси голосили.
І
розмашисто косили
на зорі
косарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар