Хмару
блискавка пиляє.
Залишається
діра.
А
веселка над полями
поспішає
до Дніпра.
Йде
веселка по осоках
і
правічних болотах.
У косі
її високій
грає
стрічка золота.
Наче
глянцеві люстерка,
переблискують
ставки.
Та
схиляється веселка
до
великої ріки.
Просихає
небо чисте,
грім
сердитий завмира.
Час
веселці відпочити
і
напитися з Дніпра.
Немає коментарів:
Дописати коментар