Перший
паросток тугий
зводиться
уперто.
І
злипаються сніги
з
льодом у заметі.
Відшуміли
у дворі
люті
снігопади.
Лиш
несмілі снігурі
світять,
мов лампади.
Ходить
боком по льодах
дивна
курка ряба.
Вуглеоко
погляда
сива
снігобаба.
Злиться
баба мовчкома,
згорблена,
недужа.
Сниться
бабі недарма
зоряна
калюжа.
Немає коментарів:
Дописати коментар