Хмара –
мов чалма.
Ніч –
мов Еверест.
Місяць
мовчкома
дивиться
на хрест.
Чуєте?
О ні!
Дзвонить
ятаган.
Падає у
ніч
посвист
батога.
Пан або
пропав!
Кревний
шлях промок.
Ходить
між купав
речник
і пророк.
Пам’яте,
пробач,
темних
просвіти...
Місяця
сікач
стежить
з висоти.
Немає коментарів:
Дописати коментар