Поет Петро Перебийніс
понеділок, 19 серпня 2013 р.
Чекання
Спочатку – небо.
Безмежне, як чекання.
Потім у небі крапка.
Потім тире.
Потім нулі ілюмінаторів.
І врешті – очі.
Нічого не треба!
Нічого не хочу!
В очах твоїх – небо…
Немає коментарів:
Дописати коментар
Новіша публікація
Старіша публікація
Головна сторінка
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар