Хрестоматія

Усе на світі хочу знати я.

Мені у серце зазира

очима літер хрестоматія –

моя порадниця стара.

Але така ж вона згорьована,

така пожовкла, аж руда –

мені у спадщину дарована,

як хліб, як сонце, як вода.

Цю семикласницю нескорену

не вбила сита чужина.

Устами класиків суворими

мене запитує вона.

Чи бережу її у повені

народожерної ріки,

і чи, бува, не заплямовані

її священні сторінки.

Літературна хрестоматіє,

ти ще повчиш мене добру...

Беру як Біблію від матері

я хрестоматію стару.