I
Відступає
темна злива,
тане
хмара грозова.
Сонце
вмите і щасливе
чисту
зелень осява.
На
висотах будівничі
сушать
небо нашвидку.
І
веселку кранівниця
піднімає
на гаку.
II
Видно
поле і тополі.
Розсувається
екран.
Підростає
дім поволі.
Сонцю
кланяється кран.
Пелюшками
риштування
сповивається
наш дім.
І
промінчик вишиває
вікна-хрестики
на нім.
III
Наш дім
усмішкою дитини
ясніє,
світиться увесь
і
просихає, мов картина,
серед
обвітрених небес.
Міцні
атланти розглядають
своє
творіння звіддаля.
А двір
пожитки розкладає
і
новосіллям звеселя.
Немає коментарів:
Дописати коментар