Мир

Світає.

Спить дружина.

Спить дочка.

Мені ж не спиться.

У вікно прочинене

дмухнув зеленолітній вітерець

і сколихнув листочок

мого настільного календаря.

Чорніють цифри.

Тиша вибухова.

Холодна мідь ранкової сурми...

Спить солодко дружина.

Спить дочка.

А я встаю.

Часина чоловіча.

Віки – і мить!

У ліжечку м’якому

заворушився і зітхнув синок.

Світає…